Пограбування Мао (1535)
| Пограбування Мао (1535) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Османсько-габсбурзькі війни | |||||||||
| 39°53′ пн. ш. 4°15′ сх. д. / 39.883° пн. ш. 4.250° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Османська імперія.svg){kind=small} Алжирський еялет |
 Іспанська імперія
| ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Хайр ад-Дін Барбаросса
|
| ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 2,500 солдат
22 галери 9 галіотів |
350 солдат | ||||||||
Пограбування Мао́ — пограбування в 1535 році флотом капудан-паші Османської імперії Хайр ад-Діном Барбароссою портового містечка Мао на острові Менорка (Балеарські острови)[1].
Напад на Мао відбувся майже відразу після поразки Барбаросси від імператора Карла V в битві за Туніс і був певною мірою помстою та частковою компенсацією Барбаросси за цю поразку. Під час облоги нещодавно захопленого Барбароссою Туніса зібраним зі всієї Європи військом Карла V, Барбаросса втік з Тунісу і добрався до свогуо флоту, завчасно переведеного з Тунісу в порт Боне в Алжирі[1]. На чолі цього флоту він здійснив напад на порт Мао на Болеарських островах, що входили до володінь Карла V.
У Мао не було гарнізону і знаходилось лише одна або дві гармати, до яких не було боєприпасів та пороху. В місті було всього 300 одиниць зброї і близько 1500 жителів, з яких лише 350 були придатні до військової служби. Столицею острова в той час була Сьюдадела, де розташовувався гарнізон[2]. Барбаросса взяв значну здобич і 600—800 рабів[3][4], яких вивіз до Алжиру.
У ніч на 1 вересня 1535 року військово-морський флот Османської імперії увійшов у порт Мао, замаскований під імперські кораблі Карла V, що поверталися після завоювання Тунісу. Монахи-францисканці Бартомеу Генестар і Франческ Колл прийшли зустріти кораблі, вважаючи, що це кораблі флоту Карла V. Зрозумівши, що це мусульманська флотилія, вони сповістили населення, яке зачинило стіни міста і почало готуватися до бою[5].
Після того, як Барбаросса висадив загін з 2500 чоловік і почав облогу міста, населення надіслало попередження про небезпеку губернатору Сьюдадели (тодішньої столиці Менорки), який негайно зібрав лицарів і сформував колону допомоги, яка швидко попрямувала до Мао, набираючи додаткове підкріплення по дорозі. 3 вересня колона з 300 чоловік зіткнулася з османським загоном, який, маючи значну перевагу у кількісті, розбив іспанців, убивши губернатора та 100 його лицарів[6].
Поразка допоміжних сил на чолі з губернатором підірвала моральний дух обложених в місті і коли Барбароссі вдалось за допомогою артилерії частково зруйнувати міські мури, очільники Мао зв'язалися з ним, щоб обговорити умови капітуляції[7]. Увечері 4 вересня вони погодилися на капітуляцію міста з умовою, що при пограбуванні міста не буде завдана шкода керівникам міста та їхнім будинкам. Наступна ніч була пекельною для Мао: до загибелі францисканців та інших цивільних осіб додались зґвалтування, пожежі, розграбування. Османи захопили в Мао в полон 600 містян, про долю яких більше ніхто не чув. Тим часом керівники міста сховалися в Бінімаймуті[3].
Керівники, які здали місто, були заарештовані 8 вересня за наказом Ейхімена Переса де Фігероли, віце-короля Майорки. Того ж дня розпочався судовий процес, який тривав більше року, і 24 жовтня 1536 п'ятьох головних обвинувачених було страчено на площі Борн у Сьюдаделі.
Атака спонукала іспанців звести в Мао замок Святого Філіпа, будівництво якого розпочався в 1554 році та розмістити в ньому гарнізон професійних солдатів[8].
- ↑ а б E.J. Brill's first encyclopaedia of Islam 1913—1936 by M. Th. Houtsma p.872
- ↑ Mariana Vinent Cardona, Y el Acta de Constantinopla, p.61
- ↑ а б Lafuente, Eusebio (2000). Estancias de Carlos I en Mahon. Hidalguía: La revista de genealogía, nobleza y armas (ісп.) (278): 135.
- ↑ Rodney Ansell, Landscapes of Menorca: A Countryside Guide, p. 33
- ↑ Antonio Furió Sastre, Martirologio para las Islas Baleares y Pitiusas, p.217
- ↑ Lafuente, Eusebio (2000). Estancias de Carlos I en Mahon. Hidalguía: La revista de genealogía, nobleza y armas (ісп.) (278): 134.
- ↑ Mariana Vinent Cardona, El Puerto de Mahón, su historia y el saqueo del pirata Barbarroja
- ↑ Miquel Àngel Casasnovas Camps, La crisi de la Universitat General de Menorca durant el segle XVII
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |